Тимків Назарій Петрович

Чи варто час , цінувати
я правду скажу Вам одну!
Весна принесе нам літо
Зима подарує весну
Як швидко летять лелеки
у вирій , у теплі краї ?
Як швидко , осінь вплітає
холод у коси свої ?
Весняні квіти , чарівні
зів'януть у мить за вікном !
Давно вся велика родина
сиділа разом за столом !
Як рано колоситься жито
Дочка , так хутко росте ,
Вода проплива в океанах
Складним стає все просте
Так швидко заходить сонце
Годиниик дванадцять проб'є
Тримаєш маленьку додоньку
Час вроду твою тихо п'є
І в мить цього переливу
Так хочеться трохи чудес
Цінуйте ви кожну хвилину
Як скарб Богом даний з небес

** Очі немов волошкові**

Твої очі немов , волошкові
тануть погляді думок
у суміші сьози і крові
так хочеться зробити крок
Без слів... без зайвих звинувачень
подати руку навмання
І тисячі цих передбачень
страхів брехня , як маячня
Без слів ... без зайвих звинувачень
розплести косу на весні ,
подавши тисячу пробачень
кошмар закінчиться у сні .
Без слів ... й взаємної любові
так хочеться зробити крок
Твої очі немов , волошкові
тонуть погляді думок

Тебе нема

Ой світить сонце ясне
І вітер повіва
Любов моя не гасне
Любов моя жива

Щодня на сході сонця
Голубить ніч зірки
і я біля віконця
Ось ці пишу рядки

Моя голубко сиза
Ти серденько моє
Весна приходить чиста
Навкруг все розтає

Та чорні хмари вкрили
Могутні небеса
Гніздо ворони звили
І злоба воскреса

Уже багато років
На серденьку журба
Утратив я свій спокій
Тебе ж давно нема

Минуть тисячоліття
Спливуть немав вода
Нехочу я повітря
Коли тебе нема