RU UA

У пору ранньої весни,
Густий туман припав до долу,
І охопив він все село,
Своєю димкою чудною,

І зазирнув він в кожну хату,
І взявся по дахам гулять,
І огорнув він гори сиві,
І землю рідну, не забув обнять.


Коли дивлюся я на тебе,
Я розумію що люблю,
Але не можу я, пробачити собі,
Що не кажу тобі, про свої почуття,
Бо заховав я їх глибоко у душі.

І серце моє, плаче і болить,
Коли хтось інший обіймає,
Тебе, таку красиву і просту,
І серце моє, мов би не живе,
Коли не б'ється поруч із твоїм.


Кохай мене, прошу,
Не відпускай моєї ти руки,
Безсилим буду я без тебе,
Безсилим упаду на дно,
Тому що у моєму світі,
Залишилась лиш тільки ти,
Лиш тільки ти, даруєш мені крила,
Лиш тільки із тобою я живий,
Бо тільки у твоїх обіймах,
Я відчуваю теплоту кохання.


Побачив я тебе в екрані телефона,
Й не міг намилуватись я тобою,
Проте я так і не зумів збагнути,
Як ти змогла за мить,
Затьмарити усіх людей,
Всіх тих, котрих я знав роками.

Та я тебе не знав, проте я вірив
Щиро, що ми колись зустрінемось в
Житті, що я залишу слід в твоєму
Серці, як ти залишилась в моїй душі.


В цей день коли зустрів тебе,
Стояла ти, й дивилася на мене,
Тоді я ще не знав, що серце моє,
Дістанеться тобі,

тоді я ще не знав,
що ти мене полюбиш щиро,
Що будем ми удвох іти,
цією стежкою життя,
я не забуду, цей прекрасний день,
Коли зустрів тебе.


Ти була мов янгол, коли прийшла до мене уві сні, і з того дня не міг, забути я твоєї вроди, не зміг забути й посмішку твою,

У сні, де ти була прекрасна,
Приснилася мені, і закохався я,
У дівчину що серце моє вкрала,
Бо посміхнулася мені у слід.

Побачив я тебе в цей день,
В цей день, коли хотів померти,
Блукав по вулицях пустим,
Пустим, як моє серце.

Та ти, заповнила цю пустоту
Собою, і більше я не зміг, представити життя без тебе,
Представити, що не моєю будеш ти,

Тому сьогодні, блукаю я по вулицям пустим, і сподіваюся зустріти я тебе,
Цю дівчину, яка приходила до мене уві сні, яка у сні прекрасною була.


Я засну, і знов, побачу я тебе,
Тому що не зумію я забути,
Цієї пристрасті, яка горіла у мені,
Яка дотла, спалила серце моє,

Але ця пристрасть, погасла у тобі,
Та ти, розкажеш про кохання,
Комусь, та тільки не мені,
А я засну, і знов, побачу я тебе.