"Внутрішній крик"
Ти знаєш, захотілось жити,
Заради тебе, захотілось йти,
Заради тебе хочеться творити,
Заради тебе хочеться цвісти.
Ти,ніби, вчора взяв мій інстаграм,
Ще , ніби, вчора вперше подзвонив-
Сьогодні десь далеко, десь онтам,
Але в душі мій світ ти зупинив.
Уже не треба пошуків, розваг,
Уже не треба друзів та гулянок,
Уже не треба тих пустих уваг-
Сьогодні ти для мене той світанок.
Я з гордістю кажу тобі *люблю*,
Я з гордістю дивлюсь у твої очі,
Ти знаєш, дуже важко, без жалю,
Без тебе зустрічати всі ті ночі.
А час летить так швидко і раптово,
Якщо б змогла, то зупинила б враз,
Дивилась в твої очі поступово,
А хочу в них тонути повсякчас.
Ще небагато разом ми з тобою,
А у душі вертИться ураган,
Хіба може душа цвісти весною,
А серце палати ніби там вулкан?
Та я переконалася, що може,
Якщо всередині палають почуття...
"Закохалась по самі вуха?", - схоже, -
"Давай назавжди, на усе життя?"
Інна Василишин
"Плинно..."
Сумнівний голос в телефоні,
Такі ж обІцянки й слова,
Сумнівні фото у айфоні -
Вже просто кругом голова.
А ти сидиш на крАю ліжка,
Ти просто плачеш, бо болить,
Уже душевна твоя діжка
Все виливає й не терпить.
Поїхав уже другий потяг,
Забув з собою взять тебе,
А голові лиш літній протяг
І думка : «Завтра забере»!
Так пролітали дні за днями,
Так пролітали почуття,
Душа наповнилась піснями,
Щоб заглушити відчуття.
А потяг все з доріг звертає,
Не хоче забирать тебе,
Напевно, справді «хто чекає»,
Той і отримує усе.
Напевно, час – найкращий лікар,
Ну а чекати – це мета
Коли отримуєш удар,
То розумієш , це життя.
"Слова "
Не вір слова вони такі страшні,
Не вір словам вони такі мінливі ,
Ти просто тонеш у людській брехні
І впевнений ,що ці слова правдиві.
А все заради вигоди….. Еге ж ,
нічого просто так у світі не буває,
Ти справді довіряєш,але все ж….
Буває так,що просто забуває…
Так,забуває, просто забува,,
А може ти сама придумала усе…
Такі хороші були всі слова,
А залишились спогади і місце… вже пусте
Чомусь так смішно, і водночас страшно
Все трішки важче я зітхаю,
Він залишив це так невчасно
І якось не до мого «я скучаю».
Не вір словам вони такі страшні,
Не вір словам вони такі миттєві…
Ти так потрібен був мені ,
А зараз ці слова вже не суттєві.
На жаль….на жаль усе закінчилось між нами ,
І ти казав ,що варто закінчити,
Тебе не хвилювало де я саме
А я в той час вже не хотіла жити…
Не вір словам вони такі страшні,
Не вір словам вони такі жорстокі,
Ех,люди,люди,але ви дурні
Коли не бачите ці перші кроки.
Любіть.
Не забувай мене ,не забувай,
Ми ще колись зустрінемось з тобою...
Ти просто на життя собі запам'ятай
Як замінив мене мінливою юрбою.
Ти не жени той час та рік
Та не гонись за тим чого не стало ,
Ти ж не забудеш це все повік ,
Коли одне з сердець любити перестало.
Ти не дивись назад ,іди вперед,
Та знай ,що все ще буде,все ще буде
Ти думав,що життя-солодкий мед ?
А виявилось,що гірка простуда.
Та жаль ,що ліків не придумали іще,
Щоб замінити всю цю біль не сміх
Ти запитаєш:"Ну і що тепер ?",
А я скажу :"Змінити б кожен міг".
Не забувай мене ,не забувай...
Ми ще колись зустрінемось з тобою ,
Ти просто пам'ятай,ти пам'ятай ,
Що твої руки й досі пахнуть мною.
Вони ще не забули до тепер
Ті всі обійми ,запах той чарівний,
Але вже від сьогодні від тепер...
Як і хотів,мій рідний,ти вже вільний.
"Світ в порядку ...."
Світ в порядку. З людьми щось не те.
Відгадайте цю міні-загадку
Питання ж то ніби просте...
Та сенс не простий...Я погоджусь,якшо хтось отак відповість..
усі ж звертають на гордість.
та що скажуть інші....повір...Насправді це все неважливо,
Та світ зараз дивний і люд
Коли ти чекаєш на диво - тебе просто так обмануть.
Така от буденність...І справді...
Все просто тільки здається .
Якщо по секрету,по правді ,
То кожний із нас продається.
І справа не в світі... і виховання тут ні до чого,
Справа у тому:"А що в голові?".
Коли ти показуєш з себе крутого,
А руки насправді твої у крові...
Коли ти говориш,що люди хороші,
Що любиш дітей і хочеш сім'ю,
Насправді ти маєш такі тяжкі ноші...
Коли кричиш жінці:"Тебе я уб'ю ".
Світ в порядку...З людьми щось не те
І справді слова ці правдиві....
Хоча всі ми люди ....проте...
ми часом занадто шкідливі.
Це просто буденність,це просто буття ,
Це просто так складно дається життя.
"Часом "
Часом так складно жити,
Часом так важко спати...
Хочеться просто забити
І більше нікого не знати.
Часом буває складно ,
Часом занадто легко,
Сьогодні було неважко ,
А завтра ти будеш далеко.
Сьогодні ти мріяв про неї
І це було так даремно
Ти видалив всі галереї
І думаєш про неї таємно.
А завтра вона про тебе ...
Подумаєш ти :"Згадала??"
Вона усміхнеться ...А ще би.
Вона ж то ніби кохала .
А часом буває гірко,
А часом хочеться поруч,
А часом буває рідко,
А часом буває ліворуч.
Часом бувають шанси ,
Часом буває неправда,
Вчора були романси,
ну а сьогодні зрада.
Друзі,просто цінуйте,
Час іде без упину...
Не бійтеся слова "Даруйте ",не бійтеся слова "Покину ".
Часом так складно жити,
Часом так важко спати,
Друзі,навчіться любити,
Люди,навчіться кохати.