Новые стихи
Я не філософ, як Сковорода,
Немає в мене рифми як в Шевченка,
Але коли, болить мене душа,
Я викладаю це у своїх віршах.
Вони простенькі, з декількох рядків,
Можливо, в них зовсім не має сенсу,
Але як викладу думки десь на папір,
Душа моя на мить, та все ж воскресне...
Різдво
Морозний день, Різдво настало,
Родилося мале дитя.
Всі українці об'єднались
Щоби прославити Христа...
Вже зірка ясна засіяла,
У церкві дзвінко дзвони б’ють.
Маленькі діти із вертепом
Колядувати вже ідуть...
Ідуть від хати і до хати,
Щоб звеселить наші серця.
Здоров’я, щастя побажати,
На цілий рік і все життя...
Брехня
Ну як дивитись в очі і брехати?
Ну як так можна Ви мені скажіть?
Ці золоті обіцянки давати
І просто не виконувати їх...
Ну не робіть так, прошу, я благаю.
Це ж розриває душі і серця,
Скажіть цю правду, хоч гірку та правду.
Вона буде солодша ніж брехня...
****
Ти знов мовчиш, й шматуєш моє серце
Скажи причину, що зробив не так?
Можливо, що люблю так сильно, сильно,
Сильніше навіть за своє життя...?
Мені піти з твого життя назавжди?
Замести всі сліди, й забрати всі слова?
Скажи мені, скажи мені всю правду
Мені всерівно, що вона гірка...
Давай хоч щось будемо говорити
Мовчання це не вихід - це тупик.
Словами можна стіни розвалити,
Мовчанням «хрест» поставити навік.
****
Свята настали і усі святкують
І келихи немов дзвіночки б'ють
Лиш тільки я сиджу один сумую
Тебе чекаю, а тебе нема...
Усі телефонують і вітають,
Бажають щастя і здійснених мрій.
Лиш тільки ти одна мені потрібна,
І більш ніхто, не треба більше мрій...
Не треба подарунків, ані грошей
Достатньо поцілуночка твого...
І ще б три слова з уст твоїх почути
Вони простенькі: «Я тебе люблю»...