Чорнобиль - ми пам’ятаємо цю дату
І застигає в жилах кров.
Чорнобиль - помирає у диини мати
І не віддасть їй вже свою любов.
Чорнобиль - скільки в цьому слові горя,
Страждань та гірко виплаканих сліз.
Ця радіація впадає в Чорне море,
Вона таїться в ніжних стовбурах беріз.
Чорнобиль - доки будемо терпіти
Таку халатність та тяжкий урок?
Чорнобиль - помирають наші діти, яким
В житті вже не зробити перший крок.
Пусть бушует где-то непогода,
я ее ни капли не боюсь!
Мне с тобой любое время года
навевает радость, а не грусть.
Как прекрасно, что любимый вместе,
прожили уже десяток лет.
Раньше были мы жених с невестой,
а теперь семейный мы дуэт.
Кто сказал, что счастья не бывает,
тот о жизни нечего не знал.
Верю я, что наяву летают,
ты родной мне это доказал.