Марія Вознюк

Сповідь

Сьогодні я лишаюсь назавжди
Думок, що мучили мене ще вчора
Так хочеться переступити і піти
Від днів вчорашніх мимоволі хвора
Хворіла, подумки борола страх
Чого чекати?Де знайти розраду?
Я спогадів розвіювала прах
Думки свої доводила до ладу.
Я не лишаюсь тут, нема мене
Де тихо вітер колихає квіти
Забули ми, та все мине
Забули.. Буде довго нам боліти...