Дневник - Владислав Корлат

Війна

Кохав я дівчину просту
Я їй казав щр не піду
Від неї я в далеку путь
І залишусь для неї тут
Та розпочалася війна
Вона забрала мене вона
Я думав завжди про одну
Яку кохаю та люблю

Забрала, мене війна
До себе, в полон взяла
І не питала мене про те
Чи хочу я іти на смерть

І завжди був я біля неї
Відколи я помер за неї
За маму, батька і сестру
Я їм казав, що не помру
Тепер я був для них героєм
За те помер за них із боєм