Лилия Литвинюк

***ВИПАДКОВА ЗУСТРІЧ***

"Привіт", "прощай" - два недоречні слова,
Як наша зустріч в натовпі людей...
Коротка мить, двох поглядів розмова...
І серце ледь не вискочить з грудей.

Любове моя, перша і остання,
Душі моєї вічний ти неспокій!..
Тремтячі губи стримують ридання...
Тамую біль, що серце рве навпопіл...

За поспіхом своїм ховаю відчай...
Скоріш втекти. Не бачити. Забуть.
Любов твоя належить іншій. Прощай.
Ми не побачимось... мабуть...

Пішла. Побігла. Та спинилась -
Озирнутись хотіла востаннє...
Але стояла і довго дивилась,
Ковтаючи сльози прощання...

DELETE
Навіщо було злітати,
Щоб в небі скинути крила?
Навіщо мрії ховати
В байдужості кам"яні брили?
Для чого закопувать в землю
Все те, що хотілось збагнути?
І все, що було зорею
Безжально ти хочеш забути?

П--в:
Жми Delete (делейт) - зітри все лишнє.
Delete - теперішнє й колишнє.
Несправжні почуття, фальшиві ноти,
Страхів своїх - Delete тягучі соти.

Не бійся казати, що хочеш.
Випусти серце на волю!
Помічай все те, що бачиш!
Стань нарешті самим собою!
Порви тенета зневіри.
Почни не слухать, а чути.
Повір собі! Ти зумієш -
Жити, а не просто бути!

П--в:
Жми Delete (делейт) - зітри все лишнє.
Delete - теперішнє й колишнє.
Несправжні почуття, фальшиві ноти,
Страхів своїх - Delete тягучі соти.