От і вечір.Моя депресія розпростає метрові крила.
Закриває весь світ від мене образом того,кого любила.
Я про нього в минулому вже.Ви не вірте,а я намагаюсь.
Дивлюся у небо.Десь там Господь.Я,укотре,йому покаюсь.
От і ранок.Моя улюблена суміш кави і нікотину.
Намалюю красиву посмішку.Він не знатиме,що я гину.
Він не знатиме.Не питатиме.Він давно на це наплював.
І поплакала б-часу обмаль.На сьогодні так багато справ...
От і день.У натовпі людей все ж гостро почуваюсь одинокою.
Ще трішки.День у клопотах пройде,буде вечір самотнього спокою.
Я його проведу як відлюдниця-у компанії тільки з книгою.
Все у мене нормально,не думайте.Я ще виживу,я оклигаю.
Оксана Орішко
Все нормально.Я не сумую.
Просто дощ за вікном.
Ти говориш щось.Я не чую.
Аква-шоу за склом.
Все чудово.Я не ревную.
Просто небо в сльозах.
Твого щастя я не зруйную,
Заховай же свій страх.
Все прекрасно.Ні,я не плачу.
Просто краплі дощу.
Хіба я для тебе щось значу?..
Ти мовчиш,я мовчу...
Все нормально.Я...Я розлюбила.
Просто ти не чекав
Що поверну собі свої крила,
Ті,що ти заховав.