RU UA
Володимир Танцюра фото

Філософія, психологія, альтернативні науки

останній візит 5 років тому

Нові вірші

Моя душа ледь-ледь жива,
Хоча й страждає від вигнання.
І дощ весняний омива
Моє і серце, і кохання.
Не видно радісних облич,
Лиш тільки краплі сиплять долу.
І буде день... і буде ніч...
І все по колу... все по колу...


Я в серці виплекав печаль –
Вона й вела мене до Бога,
Дороговказні біль та жаль –
У кожного своя дорога.
Через тугу та злам життя
Вона невпинно струменіла,
Крізь забуття та небуття
Вели мене душа і тіло.
Задля спокути всіх гріхів
Отримав я свій меч двосічний:
Лиш в поєднанні двох світів
Вбачав гармонію відвічну.
До Бога прагнула душа,
Та не того бажало тіло –
То зловтішалося, гріша,
То вибачалося невміло.
То знов, не каючись, тягло
У морок пекла світлу душу...
Вогонь та лід, добро та зло
В собі поєднувати мушу.
Та в небеса земному “я”
Повік замовлена дорога.
Посеред тліну та буття
Я мушу відшукати Бога...


Я до серця тебе пригорну,
Розкуйовджу біляве волосся,
Поцілую в уста, обійму…
Що з того, що на вулиці осінь.
Я погляну у очі твої,
Що наповнені щастя сльозами,
І співають мені солов'ї
Про усе, що існує між нами.
І звучить, і вібрує струна,
І душа моя сяє ще й досі!
Що з того, що на вулиці осінь,
Коли в серці буяє весна!


А я сьогодні знову бачив сніг –
Такий яскравий і такий лапатий,
Він тихо-тихо падає до ніг…
Так дивно і незвично відчувати
Його холодний дотик на чолі.
А я стою посеред снігу гри,
Підвівши голову, заплющив очі,
Яскраве світло звідкілясь згори
Вихоплює мене посеред ночі.
А світ завмер, і начебто нема
Ані людей, ані дерев до краю.
І тільки морок, тиша і зима
У Всесвіті панують… І не знаю,
Чи це лиш сон, чи справді сам на сам
Залишився я з вічністю навіки.
І тане сніг, вкриваючи повіки,
І скочуються краплі по щокам...


Не обіцяй мене кохати все життя…
І ніжності не обіцяй мені до віку.
Ти вільна птаха. Та кохаю я
Тебе так ніжно, як можливо чоловіку!
Не обіцяй, що будеш вірною мені,
Бо всі слова так дуже мало значать!
Не обіцяй мені приходити вві сні,
Не обіцяй вину мою пробачить…
Не обіцяй… кохай лише… кохай!