Нові вірші
Я думав про це навесні,
Що ми живемо у сні,
З того часу мої думки сумні.
Ніби від міцного дурману,
Ми заблукали посеред туману.
"У темряві немає місця вогню."
- Це схоже на божевільну дурню
Бо Ви вже вірите у їхню брехню.
Ви бачите що навколо ?
Як гудзики на світер поло,
Помітили як замкнулося коло ?
Я спробую Вам щось пояснити:
Не думайте що намагаюсь здурити,
Я просто хочу дещо сказати,
Однак Вам про це доведеться читати.
Ти робитимеш безглузді речі,
І від цього не матимеш втечі,
Цього Вам не казали до речі,
Не хотіли лякати малечі.
І знаєте чому вони здобули перевагу ?
Бо відвертаючи Вашу увагу,
Вони поступово забирали Вашу відвагу,
Тепер за нею Ви відчуєте спрагу.
Я Вам напишу вірша,
Бо Ви інших не гірша.
Ні вужча, ні ширша.
Немов до землі стигла груша -
Ви та, до котрої тягнеться моя душа
І лиш тому, що Вона мені не чужа,
Мені для Вас не шкода гроша.
Я інколи хочу, несамовито,
Вас за щось укусити,
Тая мушу себе зупинити.
Я краще подарю Вам квіти,
Чи будете їм Ви радіти ?
Я мовчки піду,
і кожен окремо, буде сидіти,
Ми ж вперті, ніби ми діти.
І поки тихо будем мовчати,
Хтось у душі буде безнадійно кричати.
Мабуть, про те, що неможливо сказати.
І хіба залишившись насамоті,
Ми зізнаємось у чужій правоті,
Та будем сидіти в скорботі,
Як чорти у Вашім болоті.
Зазвичай, я втішаю себе своїми віршами,
Довгими, затяжними вечорами.
Проте, сьогодні, я скучив, тільки за Вами.
Так, ніби ми не зустрічались роками.
Ви підозріло часто у моїх думках,
Ніби я писав про Вас у своїх віршах,
Про те, ніби, Ви раніше були у моїх очах,
Так, ніби та, котру я би носив на руках.
Щось перекрутилося, ніби, це у моїй душі,
І я здогадався, що писав про Вас у вірші,
Що справді, так, вони дійсно Ваші,
І якщо Ви не проти, то скажем, що наші.
Мені вдалося вловити це хіба, що мигцем,
Бо Ви, напевно, були колись моїм віршем,
Проте, для мене Ви стали цілим сонячним днем,
Поглинувши мене своїм вогнем.
А ще ми ми зустрічалися у моєму сні,
І прокинувшись я довго сидів на вікні,
Бо щось було не зрозуміло мені:
Хто ця невідома пані полум'яна ?
Чому я хочу спопелитись у Вашім вогні ?
Чого являєтесь у сні ?
Як мені подобається бути поруч з тобою,
Це не кохання, я не знаю що це зі мною.
І ти погодишся, що це не любов,
Однак я зроблю цю помилку знов.
Знаєш ? Ми зараз могли би віддатись бажанням,
І бездумно, шалено займатись коханням,
Проте у тебе, і у мене, один аргумент:
Давай не будем псувати момент.
І я не стану вимагати твоїх поцілунків,
Можливо, буде краще сказати, що ми у статусі друзів ?
Однак, підмічу, що не згідно сучасних шаблонів,
Проходить перебіг наших стосунків.
А ще, я не звик лягати спати на спині,
Мабуть, доведеться зробити це нині,
Бо ти закинула руку, і лежиш на лівому боці,
А я дивлюсь на твоє обличчя, на твої заплющені очі.
Зізнаюсь, що я не зможу сьогодні заснути,
Скажу відверто, бо двох речей я боюся:
Я або прокинуся сам, або у тебе влюблюся.