Вірші - Светлана Нечай

І знову ніч.Яке блаженство!
Я знову чую лиш себе..
Та ці думки прокляті врешті
Вертають знов мені тебе..

І ти стоїш перед очима
Такий реальний..і весь мій..
І знову чую..шепіт лине
"Люблю тебе,повір мені"

Та я не можу так піддатись
Своїм думкам і впасти з ніг..
Ти лиш янгол..і годі гратись
Моїм фантазіям.. без крил..

Для меня ты только дождь..что течет по венам
Для меня ты крик души..но я рисую мелом
смело :"Тебя нет!"...да и меня тоже..
Что же я несу??!О,Боже....
Теряю капли разума..с ума схожу..
Да нет..скорее я сбегаю...
Для меня ты жизнь..Ты боль.
Сахар стал на вкус как соль..
"-Добавить в жизнь поярче краски?