Нові вірші
А він один, у цілім світі,
Живе без ласки і тепла,
Без материнської любові,
і Без батьківського плеча.
В його очах, горить надія
Побачити нове життя,
Сказати вперше, слово:"Мама,
Відчуй моє серцебиття."
Я завітав у дит будинок,
Де жив маленький сирота,
І він зустрів мене привітно,
Із криком: " Люди..., Люди..,
Так.., УРА!"
Ми довго гралися, сміялись,
Мені він казку розказав,
І вже почав читати вірша,
Й на слові "Мама"- замовчав.
Я був не в силі пояснити,
Що означають ті слова
Й тремтячим голосом, крізь сльози,
Промовив тихо :"Вже пора".
Й тоді настала мить розлуки,
Я повернутись обіцяв,
Й він протягнув до мене руки,
І міцно-міцно обійняв.
В ту мить, усе перевернулось,
А по щоці стекла сльоза.
Я зрозумів, що значить-сам,
Я зрозумів, що значить-сирота.
Якщо тобі бува погано,
й ти нарікаєш на життя,
Згадай, як мучиться в цім світі,
Маленький хлопчик-сирота.
Вже слів нема і дихати так важко,
Все завершилось, не почавшись знов.
Десь промайнув, легенький запах щастя,
Й відлуння наших, незавершиних розмов.
А пам'ятаєш, як тоді кохали?
А пам'ятаєш, як колись було?
Коли світанок зустрічали двоє,
Коли усе для нас цвіло.
Коли годинами мовчали,
Все розуміли по очах,
Коли ми зорі рахували,
Й тому не спали по ночах.
Моє життя Ти розділила,
На дві частини, дві ріки:
В одній тинявся я у буднях,
А в іншій, поруч була Ти.
Цей час із болем пригадаю,
І затягну разючий дим.
Ти зараз іншого кохаєш,
А я- залишуся один!