Нові вірші
"Чекав тебе! Дарма! Прощай!"
Шукав тебе, чекав тебе!
Кохав тебе всі дні.
Жадав тебе, просив тебе,
А ти сказала: "Ні!"
Від слів тих серце рвало з тіла,
І душу оповила тьма.
Не знав, що ти цього хотіла,
Надіявся! Та-ба:- Дарма!
Твої слова були мені уроком,
Для мене ти була одна,
Я рухався з тобою крок за кроком,
Тепер накрила самота.
Я твоє рішення приймаю,
І не порушу спокій твій.
Як жаль, що більше не чекаю.
І не відчую дотик твій!
Я дякую тобі за щирість,
За те що не дала надій.
Мабуть візьму я з цього мудрість,
І буду рухатись до мрій.
Тобі я лиш одне бажаю:
"Безхмарне небо голубе."
Тебе назавжди відпускаю,
Знайди для себе те "одне"!
Це те чого усі жадають,
Воно даватиме тепло,
Це вислів: "Я тебе кохаю!"
Життя дає лише "воно".
І ти кохай, не відвертайся!
Життя лише розпочалось,
Вперед іди, не зупиняйся,
Зроби ти так, щоб все збулось.
Знайди перлину свого щастя,
І з рук ніколи не впускай.
Від себе лиш одне я скажу:
"Прощай! Прощай! Прощай! Прощай!"
Пробач, що так і не вдалося!
Печаль і смуток злету не дає,
І сонця бачити не хочу я,
Лиш ти є та, що крила надає,
З тобою хочеться прожити це життя!
Дивлюсь я в небо й згадую тебе,
Я в ньому бачу промені волосся,
Щоранку так хотілось бачить це,
Пробач, що так і не вдалося!
І згадуються наші перші дні,
Коли так не хотів я розлучатись,
Чекав тебе, як сядеш ти в таксі,
І сотні раз хотілось ще прощатись.
Пробач, за сльози, біль і самоту,
За те що не вдалося осягнути,
Кохати й радувати ту одну,
Яку так хочеться до себе повернути!
Пробач за гнів, який ти бачила в мені
І за не виконані обіцянки!
Пробач за ту любов, яку давав тобі
І що терпіла мої забаганки.
Ти та, що освітила шлях,
Той шлях який давав мені надію.
А я приніс коханню крах,
Тепер, я лиш про тебе мрію.
Як хочеться вернути все назад,
І дарувати всі твої бажання.
Як хочеться позбавитись образ,
Пробач за все, лиш ти моє кохання!