Нові вірші
Шоб потушити серця терпку біль
Але немає вісточок здаля
Лиш за вікном одна тополя
Стоїть самотня,скована зимою
І мертвих крил обрізані кінці
Насмішка долі за вікном переді мною
Вона весни зазнає ще...та що мені?
Уже світає і промінчик мрії
Торкнувшись крон попестить всю її
Зігріє ніжо, і в оббритих гіллях
Проріжуться нові...
І знову ніч в вині мій розум утопила
З самотністю боротись він не силий
Та я чекатиму і далі очищені до біла крила
Що в правді спокій принесуть цнотливий
Темные єли сгустились во тьме,
Всьо почернела от боли во мне,
И непрерывно стая над обрывом,
Крылья ращю с небывалым поривом!
Черные крики рвутся с груди,
Белые крыля темнеют внутри,
Ненасытнай мести порочные крыля,
Юности крыля,развратнай любви,
Которые сжег я давно не жалея...
Солнце заходит ,крыля горою,
Охотник выходит с ужасною болью.
«это все ты!»О!что случилось с любовью?!
Как я мечтал упасть в твои руки,
Но в яде вымыты,полные муки
Были они...