Чорний світанок
Чорний світанок, та очі відкриті,
Тихо уранці, все як завжди.
Каплями рос поля усі вкриті.
Знову полину думками туди.
Як же це місце зоветься насправді?
Тиша, навколо нема ні души.
Марно цю посмішку кликати вранці,
Чорний світанок її заглушить.
Скільки стараюся очі відкрити,
Сяйва не бачу, нема кольорів.
Як же у світі буду я жити?
Став світ весь чорний, віж гір і до нив.
Каріна Андрощук
****
Скажи мені,чому живе в твоєму серці пустота?
Вона усе росте й пливе, усе навколо забира.
Самотність? Ось твоя причина?
Скажи мені,що хочеш ти?
Я стану світлом у пітьмі,
Я все зроблю тільки скажи.
Заповню твою пустоту,
Пройду крізь страх твій і пітьму,
Крізь твою душу всю і сльози,
Що линуть з серця наче роси.
Ранкові роси на весні,
Ми не залишимось одні.
Ми будем разом, я і ти.
Повір мені, я не збрешу,
Ми знайдем все, усю красу,
Що у житті буває.
Для тебе я усе зроблю,
Всі зорі запалають.
Ти посміхнешся і усе немовби заіскриться.
Усмішка добра і лице, усе буде світиться.
Не плач будь ласка не журись,
Не винесу я цього
Ти більше не один,дивись
Бо завжди я з тобою.