а він її любив вже не одну годину...
і хвилею самотності пробуджує нестримність ,
лілеючи в жадобі подих моря...
плекаючи тремтливу невагомість...
Поділитися
Коментарі
*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись