і тут, і там свистять снаряди
і знову плаче з горя мати
бо не побачить сина в хаті
навколо голод, холод, страх
і кожна мить немов остання
і кожен подих під питанням
життя людей в моїх руках
буду боротись до кінця
до крапель крові на свій стяг
хоч до бажаного ранку
просто́ю я тут безустанку
бо ці річки і ці поля
це все моє і все це я
бо непроста я є людина
моя домівка - Україна
Коментарі
*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись