Найбільше щастя коли тебе люблять
Не важливо ким ми стали,важливо те що ми лишилися найкращими друзями...
Добре мати людину на яку можна покластися,а ще краще якщо це ваш Друг,і водночас Брат...
Як смішно слухати брехню коли ти знаєш правду!
якщо відданість своєму обранцю спонукує тебе не звертати уваги на осіб протилежної статі,як колись,то це кохання
коли довго кохаєш - це перестають помічати...коли довго прощаєш - цим починають користуватися...коли готовий на все - перестають цінувати...і тільки коли йдеш починають розуміти, якою важливою була людина, яку вже пізно повернути
Яка різниця, твоє життя триватиме 300 або навіть 3000 років? Адже жити ти будеш тільки в одній справжній миті, хто б ти не був, втрачаєш тільки справжню мить. Не можна відняти у нас ні минулого, тому воно вже зійшло у небуття, ні майбутнього, тому що ми його ще не маємо.
Люди тому рідко бувають щасливими, що ніколи не знають, чого ж хочуть насправді. Коли вони самотні, то мріють знайти того, з ким буде добре поруч, але варто цьому статися, як люди знову прагнуть бути одні, тим самим прирікаючи себе на вічні метання в пошуках щастя
не соромся підійти першим, просто не соромся...
Кохання-це витвір мистецтва,неймовірне почуття двох сердець. Двох сердець, а не тіл!
Життя - це дешевий театр в якому є лише три ролі: КОРОЛЬ, ШУТ і Я!
Терпи...Усе колись минає...Живи на зло всім тим, хто зневажає!Даруй тепло тому, хто це цінує! І не шукай минулого, його вже не існує!
Минуле – це потяг, але він уже пішов…Майбутнє – це мрія, але ще не відомо чи збудеться вона… Сьогодення – це подарунок життя. Тому треба жити сьогоденням, з надією на майбутнє і досвідом минулого.
Ми самі вибираємо друзів, але кращих залишає час
Одного разу зустрілися любов і дружба. Любов запитала у дружби: "Навіщо потрібна ти, коли є я?" Дружба відповіла: "Щоб залишати посмішки там, де ти залишаєш сльози ...."
Життя - це казка! Просто кожен вибирає свій жанр!
Ліквідуйте причину,тоді пройде хвороба.
якщо кохання стукає нам в двері, то ми йому не відчиняємо. Коли воно ходить поруч, то ми його не помічаємо, та коли проходить час і ми починаємо все розуміти, та вже пізно… ми втрачаємо його назавжди.
Якщо я житиму то лище для щастя.....
Моя помилка в тому, що я занадто довго намагаюсь зберегти те, чого вже давно НЕМАЄ...