З Днем Народження мій маленький ідіот!=)

Сьогодні йому 19. Це смішно тому що веде він себе на 5. Він напевне найближча мені людина у сім'ї. Я люблю його хоч деколи він розриває мені сердце і злить своїми тупими вчинками. Мені здається що ми так зблизились тому що ми самотні. У нього померла мама. Він ніколи про це не говорить, а якби він заговорив то не знаю чи зрозуміла б, я як ніхто з моїх близьких не помирав. Деколи хочеться з силою оняти його і сказати що я завжди тут для нього, але я цього не роблю. Не знаю що мене зупиняє, це схоже на якусь стіну вихованності і стримуванні. Ну і звичайно ізза шлюхи, але ця історія почикає іншого часу.
Ми познайомились 5 років назад, але спілкуватись почали тільки з того часу як я пішла у старшу школу. Перший рік ми не були близькі. Між нами не було довіри. Потім він приїхав на Україну і пожив моїм життям. Я думаю нас це і зблизило. Наступний рік нас було не розлучити. А тепер.. тепер є шлюха. Це тягнеться уже 2 місяці. Не думаю що вони протримаються ще довше, але боюсь накаркати.
У нас бувають моменти близості. Я думаю що якби ми були з одного світу то можливо б між нами рухнула б стіна. Але я не його сестра, а він не мій брат. Я не хочу бути його сестрою, тому що дивлячись на їхні відносини розумію що ми з ним ближчі ніж любі родичі. Я надіюся цей звязок між нами ніколи не порветься.