Відліт свій літо прокурличе,
Лелечий скрик - мов зойк душі,
Пора в дорогу... Ватаг кличе.
А дорога - далека,
А дорога - тернами,
І летіти лелекам,
Над степами-морями,
І летіти подалі,
Їм від рідного дому,
В серці давлячи жалі,
В тілі чуючи втому.
А як вернулись навесні,
Лелеки ранньою порою,
Ті калини у вічносні,
Хились чорно над рікою,
А дорога - далека,
А дорога - тернами,
Ми летіли лелеками,
Над страшними вогнями,
І летіти подалі,
Нам від рідного дому,
В серці давлячи жалі,
В тілі чуючи втому.
Комментарии
*для добавления комментариев необходимо войти или зарегистрироваться