RU UA
16.12.2011 #Жанат Шаршеева

еще один день

И как обычно бывает,сегодня мы с сестрой мочали целый день, но сейчас не об этом. Сегодня хоть как то связалась с ним,он сообщение написал,я буквально визжала от восторга,оказалось,что он на работе.........Как же я скучаю по нему,хочу обнять до полуудушья,потом слушать его слегка недовольную речь о том,что нельзя так крепко обнимать,а я в свою очередь поцелуем прекратила бы это. ооооой.........как же я об этом мечтаю.Он стал неотъемлимой частью моих мыслей и мечтаний.Жизнь ведь сложная штука,я поняла это после развода,и не всегда мы улыбаемся,бывают моменты,когда улыбка исчезает надолго.Я никогда не переставала улыбаться,смотря на свою дочь я всегда становлюсь самым счастливым человеком.Я мать, Гооосподи,как же это прелестно,когда приходишь с работы уставшая и увидев,как встречает тебя твой ребенок,забываешь об этой усталости.

16.12.2011 #Настенька

Про меня

Всё таки жизнь многому учит.... И пусть мне только 20 лет, но за это время я многое поняла и будущее моё будет намного ярче и лучше!!!!!

15.12.2011 #Елена Кирсик

;)

Привет Любимый=)

15.12.2011 #Жанат Шаршеева

скандал

Не пойму все неприятности сговорились что ли? Сегодня поругалась с сестрой, я понимаю,что у нее депрессия,что трудно одной растить ребенка, но блииииииииииин делайте скидку, у меня ведь то же самое, я одна воспитываю трехлетнего ребенка, люблю черт знает кого, мне тоже трудно,но я в отличии от нее не срываюсь на ком то. Она буквально орала на меня сегодня а я то не стальная,моему терпению есть предел,нервы то не казначейские. Сижу на кухне аж зеленая от злости, хочу прибить ее, но сестра же блин.

15.12.2011 #Ілона Вихопень

Ех

Привіт,

щоденнику!

Справи як завжди.Все постарому.А шкода. ми так і не помирилася.За що?!

я не розумію..любий щоденнику,вибач ,але скоро тебе замінять...то капєй нема снігу!!!

14.12.2011 #Жанат Шаршеева

блиииииииииииииин

День выдался не очень приятный,постоянные приступы истерики перебивали только стеричный смех до горьких слез,Госполи, я так не люблю себя жалеть, но мне сейчас себя жаль. Говорят:"все что нас не убивает,делает нас сильнее" но чувствую,что меня все потихоньку,тииииииихо убивает, знаете так ненароком и мирно. я понимаю это и наверно никогда не смирюсь, буду всегда боротьсся за счастье но только не за Него.......Он-выше моих сил, рабею перед ним, разговаривала с ним и таяла....

14.12.2011 #*Funny Joy*

боль в каридоре

Такое ощущение, что мой гастрит и мои же болевые приступы при месячных, сговорились мол "кто больше заёбет хозяюшку?" И я хватаясь за пустоту на стенах медленно скольжу вниз, вскрикивая, и пытаясь разорвать живот ногтями до крови. И вглядываясь в окна на улицу, как в глаза, я ищу помощи, но понимаю что я лежу в учебном каридоре, и мне не кто, повторяю, не кто не поможет. Остается только ждать звонка. И так тошнит от всего что вокруг. От этой боли, от родных и проблем в семье, и друзей, и людей... всех людей. помидоры тоже люди.





Блевать мне уже давно не чем. Только кровью, господа, только кровью. И эта боль вот уже неделю не покидает меня. Я держусь пальцами за глаза, операюсь на стену, и сидя на таком холодном школьном полу. И только когда прозвенит звонок, кто то найдёт меня, и с жалостью поднимет. Меня знают все. Я не знаю не кого.





где мои шерстянные носки...?

14.12.2011 #Ліанка Дрозд

Історія неба...

Ця історія повинна була б бути про маленьку дівчинку, яка кожного вечора засинає під місячним сяйвом, яке освітлює їй сон. Але одного разу все трапилось інакше. Вмостившись у ліжко і ,як завжди, обнявши свою улюблену іграшку, дівча не стало засинати…Мені було помітно, що вона чимось стурбована, в її дитячих, як раніше здавалось, очах виступила перша холодна сльозинка…Вона наполегливо дивилась у зоряне небо, яке на той момент їй чомусь здавалось рідною душею…Дівчинка помітила особливо яскраву зірку, і ніби просила допомоги, начебто ділилась з нею своїми проблемами.. Малеча не спускала з неї погляду. Пошепки промовляла слова, які лились з її ще дитячої душі. Я вислухала її…Забезпечила моральною підтримкою, не дозволяла заплакати. Тим часом, вона міцно притиснула іграшку до себе, ледь стримуючи емоції. Начебто відчувала, що я поряд. Занурилась у себе, саме туди, де знаходиться джерело всіх невичерпних дитячих посмішок, радощів. Тільки тоді дівчинка зрозуміла, що подорослішала, що це перші її дорослі сльози, що починає глибше сприймати навколишній світ, який досить-таки жорстокий, інколи доводить до сліз. Проте, вона не хотіла миритись з цим. Їй все ще хотілось надалі залишатись дитинчам, таким наївним, незіпсованим. Так…я все це відчувала…всі її хвилювання, внутрішній неспокій. Через деякий час маленька знову поглянула розгубленим поглядом у безкрає небо…Благала хоча б поради. Мовляла, що тільки небу може викласти свої думки……тільки дивлячись у цей бездонний простір може почувати себе легко, невимушено. Жалкувала тільки про одне…що небо німе…В один момент я не втрималась, відізвалась до дитяти, сказавши їй: «Рідненька моя! Все буде добре! Я завжди поруч з тобою! Твоя мама… » Малеча не могла нічого мовити…на якусь мить, почувши ці слова, які лунали ехом навколо неї, виникло бажання втікти кудись від страшенного страху, проте, ні! Вона тепер доросла! Начебто всередині щось перевернулось, кинулась в плач, обома руками закриваючи обличчя…так вона і заснула...виснажилась… Спала солодко, з ванільними снами, які вона дивилась цілу ніч, неначе захоплюючий фільм. А прокинувшись вранці, дівча уже зрозуміло, чому небо їй здавалось якимось своїм, що це була за особливо яскрава зірка на небі, котра заглядала кожного вечора до неї у вікно…це була її мама, яка пішла життя, коли її дитинча було ще зовсім крихітним. Зате тепер, дівчина ніколи не дозволяє собі слабкості, хоче, щоб матір гордилась нею, засинає спокійно: знає, що поруч, за вікном, зоряне небо, в якому присутня частинка її душі, серця…мама!

13.12.2011 #Людмила

Свято Андрія!

Любий щоденник!Сьогодні свято Андрія!Я ворожбила на сон!Отримала результат який навіть не очікувала!Ну взагаліто все!

13.12.2011 #Жанат Шаршеева

устала

Устала от всего, завела этот дневник потому,что некому все высказать, каждый день одно и то же,работа дом и все заново,замкнутый круг.Господи.сделай так,чтобы у меня хотя бы что то изменилось. Параллельно сижу в майл ру агенте, он-причина моего онлайна. **я!!!!!!!!!я сильная женщина,мать одного ребенка, и рабею перед ним! меня бы прибить хорошенько!

13.12.2011 #Жанат Шаршеева

письма не о чем

Пять часов утра, скукота, в голове бессмысленные мысли......мысли только лишь о нем.Убейте меня.сестра спит,у нее уже нервы не выдерживают и она срывается....и все из за моих слез. сижу на кухне и пью горький кофе, блин мне нельзя его пить, сердце и так слабое,а мне хочется чтобы боль была физическая а не душевная. Господи, мне всего то 20 лет а я уже думаю как старая дева. знаю,что все будет хорошо,но на данный момент мне плохо и от этого никуда не деться. Он где то далеко, может ему и не наплевать на меня,но дружба с ним приносит мне только боль,но я не могу от него откзаться,мне необходимо слышать его голос,пусть даже при этом разговор пойдет о другой, это убьет меня, впрочем как каждый раз, но я вновь буду жить,желая снова его услышать. Может где то в далеком будущем снова его увижу и это будет одним из самых счастливых дней.

12.12.2011 #*Funny Joy*

хо хо

Ой, ебала я вашу нежность во все дыры, в доль и поперек!



Ваниль-хуиль, осень-хуесень, кофе, блядь, с сигаретами на подоконнике, "почувствуй пульс", "хуевая, блядь, жизнь", "ты ушел на хуй мой мозг вахуй".



В.П.И.З.Д.У.



Любить надо не соплями обмазывая, и облизывая уши сладкими словами. Любить надо зубами в шею, стонами сверху! И говорить им "люблю" надо не на ухо сидя под пледом с чаем и смотря мелодрамы, а впиваясь в спину ногтями с хрипами в груди.



Любить... не за то что у него ванильные губы или ведет он себя как пидарюга с вами размазывая все те же сопли по фоткам, а за то что от него мужиком пахнет. Запах тела, запах кожи... За то, что наорать может и заткнуть рот, если не права, за то, что называет сукой в ссорах!



Послушала вчера Вас, так мальчики карамельные - ударишь он и рассыпется.



Пока Вы, ванильные и с нежными руками девушки плачите по своим мальчикам, пишите смс или, даже, поэмы о том, как любите их, другие девушки едут к Своему трахаться! И поверьте у них будет охуеннаялюбовь и они будут счастливыпиздецкак.



Девушки, милые, ни разу в рот не бравшие, идите потрахайтесь с тем кого любите, а не придумывайте сопливые статусы сидя жопой на подоконнике. Мужчины... они все равно не поймут ваших розовых соплей. Умейте сосать правильно и тогда не придется плакать или бухать все выходные или как вы там любите - "тариф пьяный", о!







Когда ты счастлив, нельзя никому об этом рассказывать (цэ)

12.12.2011 #*Funny Joy*

Немое

Потеряла тебя. Ровно 23

минуты назад. Надеюсь, что твое радушное и искреннее "ПОШЛА НАХУЙ!"

было вменяемым и осмысленным. Терпение... это единственное, что было нужно.




Люди уходят, но я остаюсь на том же самом месте - на своей работе,

живу в том же втором подъезде, пью тот же черный чай с молоком. Все

будет хорошо.

11.12.2011 #Олександра НеТака

обіцяю........

Чесно-чесно я не буду більше тобі писати, думати про тебе і сама себе обманювати! так має бути, я ж сама тебе послала, сама спалила всі мости, а ще й досі на щось надіюся! не відчуваю вже нічого особливого до тебе, не має пристрасті, захоплення, але постійно заходжу на твою сторінку, стерла твій номер, але лише з телефону.... думаєш, ти цього достойний? нічого особливого.... просто зецепив за щось дуже важливе, можливо, за душу! обіцяю бути сильною, на високих каблуках, з чудовим макіяжем та зачіскою, спокусливою.......... але не твоєю!

11.12.2011 #Елена Кирсик

Это счастье)

Это такое счастье знать что ты у меня есть

11.12.2011 #Олександра НеТака

Люблю його....

любить-это,прежде всего, красиво.
Чого мені завжди не вистачає лише каплі сміливості, адже вона може така багато змінити! Чого я не можу вчасно сказати "я тебе люблю", поцілувати ніжно-ніжно, обняти, пробачити, відмовитися! Я боягузка! А, може, йому це не сподобається, може, не вчасно, як він відреагує...... Дурочка, поки не спробуєш, не зробиш це, ніколи не будеш знати результат!

11.12.2011 #Катя Ніколаєнко

Те, що наболіло

О, як хочеться сказать тобі
Та й усьому світу донести
Як серце плаче у журбі,
Як з шляху цього хочеться зійти...
Горда - ні! Смілива також ні!
Та біль за усмішкою ховається в мені..
Не звикли бути ми сумні,
Хоч все горить в огні.
Але від себе не сховатись,
Не наказати серцю не щеміть,
І сліз потік не просто зупинить....
Забутись, відійти в прекрасний сон,
Де щастя, радість навкруги,
Нема ні зради, ні брехні.
І здатись хочеться йому в полон.
Та ж ні! І ще раз ні!
Я шукаю сили у собі,
Як закохані в весні,
Щоб жить насправді - не в вісні!
Ранком встану я, вдихну...
А видихнуть зможу як життя нове почну.
Ти думаєш це сповідь? Ні.
Це просто крик тривожної душі.

11.12.2011 #Олександра НеТака

До Нового Року залишилося 20 днів!

Пусть в Новом году у нас будет всё чего нельзя купить (любовь, друзья, счастье, здоровье), а на всё остальное заработаем сами!

11.12.2011 #Олександра НеТака

Люди

Я не обижаюсь на людей, я просто меняю о них мнение. Можно вытащить человека из грязи, но нельзя вытащить грязь из человека.
Згідна! Люди не міняться на 100%. Вони можуть лише частково модернізувати себе, свій мозок заради якоїсь певної ситуації чи людини, але лише на деякий час. і не треба за це на них ображатися. Ми самі вибираємо собі друзів та коханих, ворогів і просто знайомих, самі розтавляємо їх по своїх місцях. Їх треба просто прийняти такими які вони є! Цінити дорогих тобі людей. Слухати всіх, прислуховуватися до деяких, але вирішувати самостійно!

11.12.2011 #Олександра НеТака

Живу для тех, кому нужна. Дружу лишь с теми, в ком уверена. Общаюсь с теми, кто приятен. И благодарна тем, кто ценит.

Привіт!
Часом бувають такі моменти в житті, коли дуже хочеться з кимось поділитися чимось дуже наболілим і важливим, а нема з ким.... Тому я тут! Надіюсь тут мене зрозуміють і не осудять, підтримаю та щось порадять. Обіцяю бути з вами максимально чесною та відвертою, не тому що, може, це вам буде цікаво, а тому, що це, перш за все, потрібно мені.....

11.12.2011 #Валя деркач

Про альтруїстичного егоїста

Доброго дня! Хочеться почати свій щоденник з того, що я людина, яка напевно не має мрії, яка не дивиться у майбутнє...Людина, яка не уявляє жодного дня без сліз, без песимізму, і ненавидить сонячні дні...