Ну чого ти такий приторно-хороший! Де ж раніше була твоя любов? І як змогла я бути знову з тобою? Ти схожий на дощ на тонекій шибці, на волошку в садку. Ти знає, ти моя мрія... тільки, уже не зіткана з мережива яблуневого цвіту, а так - чорна, але мрія.
Вершигора Ольга
Комментарии
*для добавления комментариев необходимо войти или зарегистрироваться