І знову весна, трішки холодна, як злякане дівча. Ще й досі війна, досі скрута матеріальна, а можливо моральне зубожіння? Хочеться щирої непідробної радості, яскравого сонця, що б аж засліплювало очі. Віднайти б загублених друзів, переробити усі справи, що час від часу відкладала в далекий ящик ("на потім"). Саме зараз вони мені так потрібні, нехай залікують душу, нехай праця принесе вмиротворення.
Комментарии
*для добавления комментариев необходимо войти или зарегистрироваться