Один дзвінок...

Один дзвінок нічого не міняє,
Один
дзвінок не стане роковим.
Про
цей дзвінок ніхто навіть не знає
І
він не зробить тебе менш чужим…

Голос
крізь трубку був таким знайомим…
Якісь
слова так тихо говорив…
Дзвінок
цей був для мене не вагомим,
Та
слід на серці все-таки лишив.

Я
слухала тебе але не чула…
Не
вірила, що це був дійсно ти.
Про
існування твоє я давно забула,
Та
виявилось ще не назавжди.

Ти
говорив, а спогади спливали….
Пригадувались
погляди й слова…
Тоді
я з самого початку знала,
Що
спільної дороги в нас нема.

Я
знала, але вірить не хотіла…
Надіялась,
що усе зміню я.
З
тобою поруч бути я воліла,
Хоч
і не вірила у твої пристрасні слова.

Не
вірила і правильно робила…
Тепер
я знаю, що була права...
Тебе
я вже назавжди відпустила
Й
тепер для тебе стала я чужа…