Підживлює мою свідомість
І той біль в душі, що ніяк не проросте.
І досить, просто досить слова
Мале слово, що знищить все ущент
Розбиті спогади, як склянки.
Очі, як розбите скло і шрами
Що ми з тобою так довго лікували рани
Певно мене поховають в твоїй рані,
Що досі болюче гніє.
В твоїх очах здавалося так добре,
Та насправді добре лиш моє нутро,
Що так довго берегло твою любов
Якої звісно ж не було.
І все тепло, що не гріло, а пекло
Пішло і пеплом віддало добро,
Навіть невідомо і кому.
Коментарі
*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись