Лиш душа свої сльози лиє над моїм життям,
Яке ж нереальне для нас розуміння простого,
Яке ж безмістовне це тонке буття,
Обірвалися струни наших вірних мостів,
на найтонших нотах звучання,
Розірвався по серцю найбезжальніший біль
І осів на душі важкістю камня.
Коментарі
*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись