* * *

Как будто бы осень сидела в гостях
И тихо ушла не прощаясь.
За ней потянулась нить серебра,
К кустам и деревьям цепляясь...

* * *
Поділитися
Любка Надія
« попередній вірш наступний вірш »

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись