І довічну любов я у серці твоєму знайду…
Я до тебе втечу у морозну засніжену зиму,
Замоливши гріхи перелюбства у вічність піду…
Я не знаю чому ми на двоє серця розкололи
Ти буяй, посміхайся та радісно й гордо цвіти…
Тільки, знай, що напевно не зможу я більше ніколи
Утекти від кохання в далекі безмежні світи…
Ми підемо удвох у квітучу задумливу весну;
Я тебе на руках у казкові поля понесу…
Задивлятимусь в сірих очей голубінь піднебесну
Й зустрічатиму разом з тобою прекрасну весну…
Поділитися
Коментарі
*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись