Цінні спогади попелом розвіє вітер з мого серця.
Останнє щире слово зможуть нагадати лиш вуста самотнього мерця.
Як втрачені обійми в ліжку, що тепер холоне швидко.
Дорогу, що вела до тебе я забуду легко, миттю.
Поділитися
Максим
« попередній вірш наступний вірш »

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись