Не хоче мати сина пускати,
Бо дуже сильні чужі гармати.
Але доведеться, нікуди не дітись,
Потрібно іти воювати.
Настала хвилина прощання.
"Защо мені це покарання.
За ласку, любов до рідного сина,
За все це добро, що йому я зробила".
Бережи Україну, як останню надію
На світле майбутнє, на добре життя.
Люби Україну за мову солов'їну.
Люби ні за, що, люби просто так.
Поділитися
Коментарі
*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись