Вогонь горить і серце тліє
І тихо вже згасають всі надії.
Як зорі, що ти бачиш в небесах.
І в голові лише омана
А на душі холодний страх.

Чи варто так була жадана
Коли крізь біль й печаль біжиш
Світом панує вже омана
І ти уже у ній сидиш.

Тримає так немов любов,
Болить неначе сотні стріл
І ти біжиш у неї знов
Коли в душі вже сотні дір.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись