Дорогами, які проходять
Через мій шлях загублений.
Я натяну її, як тятиву
І міцно своїми руками
Триматиму. Триматиму і вже
Ніколи не відпускатиму
Мені так хочеться хоч раз
Тут втриматись, як на воді,
В повітрі і на суші
"Реально це?"- Напевно.
Нитка яка веде мене сюди
Так і залишиться на папері.
Коментарі
*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись