Що прощаються, махаючи крилом,
Сумно подивитись вдалечінь
Й не помітить там свою любов.
Довго-довго весну ждать
Й жити сумно у зимову заметіль,
А ще гірше праведно кохать
І постійно притупляти гострий біль.
Журавлів зустрінемо ми знов,
І покличем весну, прийде вмить,
Не повернеться ніколи та любов,
Серце тліє, серце жалібно болить.
Поділитися
Коментарі
*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись