Все для тебе почуття, і небо
І зірки над нами це тобі,
А без тебе, я неначе вітер
Що не знає куди йде,куди йде*
Люблю ніжно і щиро всією, душею,
До тебе я лину, коханий,
Бо без тебе, гаснуть зорі.
Бо без тебе, день не день.
На серці знов та печаль.
Тривоже душу, торкаючись спогадами про тебе*
Тільки поруч з ним я почуваюся насправді щасливою, він моє життя, моя усмішка, мій подих,
моя радість моя порада, моє сонечко, без нього день сумний буває, а з ним моя душа взлітає.
З тобою милий щастя, хочу мати з тобою жити й тебе любити тобі готова вірною ціле життя,
бути.
Тільки будь зі мною не покидай мене ніколи, я тобі покажу дорогу любові.
З тобою я лише буваю, рідною,
з тобою лише мені хочеться мріяти про неможливе і можливе.
Лише з тобою хочеться жити, з тобою а не без тебе.
З тобою вірити у краще, з тобою лише ми одне ціле.
А не без тебе без тебе чомусь сумно на душі.
Душі хочеться плакати від самотності.
Лише с тобою відчуваю себе потрібною*
Моє серце любові бажало, та твоє чомусь мовчало
А моє в слід тобі кричало, коли йшов від мене.
Кричало й плакало чому так, чому вона а не я
Чому ти її вибрав скажи мені скажи, я хочу знати.
Я ж хотіла лиш тебе кохати, і бути лиш с тобою.
А ти мене й не помічав у своєму житті. ЧОМУ?
а ти живи, диши і знай,
що у моєму серці лише ти єдиний милий і коханий,
що для тебе моє серце бється, за тобою як тебе нема душа
сумує, бо без тебе жити не хочу, для тебе єдиний, лиш жити хочу.
З тобою гуляти всміхатись лиш для тебе. з тобою бо без тебе плаче душа, бо без тебе птахи не співають,
бо без тебе серце мліє завмерає, до тебе єдиний хоче бо без тебе йому погано.
Нічого нехочу ні квітів ні зірок з неба, лише тебе поряд хочу тримати за руку, прошіптуючи на вушкоЯ ТЕБЕ КОХАЮЮЮ*
А роси падають в траву,
я зірву квітку кохання весняну,
а роси падають в траву, ти подивись на небо зоряне,
бач зірка вже спускається до нас,
ти милий подивись поглянь, бажання загадай,
Коханна все що я хотів, я маю лиш для тебе я цю зіроньку впіймаю,
і тобі подарую якщо хочеш.
Ні коханий вже не треба мені тієї зорі, ти зі мною милий,
те що хтіла я уже маю тебе єдиного коханого, а більше уже нічого мені й не тре.
Лише хочу щоб усі були щасливі. То загадай коханна і хай збувається твоя, мрія заповітна.....
?????Вірш про надію і віру в кохання?????
Моє кохання не сумуй,
Моє кохання зачекай
Моє коханння обернись,
Моє кохання ти верись,
Моє кохання ти кохай,
Моє кохання зупинись щастя мить
поруч будим я ти.
Моє коханння не втрачай надії,
Моє кохання не все так бездійно,
Моє коханння ти будь-вірним,
для мене лиш завжди і будим завжди поруч я і ти.
Знаете почему отношения стали редкостью?
Потому что разговоры превратились в преписки, поступки превратились в звонки, чувства в статусы online, секс стал легкодоступным, слово "любовь" выбрасывается из контекста, неуверенность затмевает все, ревность переросла в привычку, доверие потеряно, обман стал нормой, расставание стало единственым выходом и чувство боли стало естественным...
Когда любовь умрет - ты поймешь это не сразу... И долго еще будешь сидеть возле ее останков. Но не потому что любишь, а потому что помнишь как любил.
Не нужно меня обижать. Я - девочка ранимая, чуть что - сразу в слезы... А потом с заплаканными глазами так сложно понять, по кому попала лопатой.
Природа творть шедевр. Весна перемагає і знову хочеться жити. Дерева сьогодні особливо святкові. Цвіту стільки! Саме так, мабуть, у раю. Ти теж мимохідь тягнешся до сонечка, пробуджуєшся від зими. Ноги самі ведуть на вулцю у парк, ліс, алею... Там душа піддається роздумам. Сотні думок кружляють у голові. Спогади то нахлинають, то відпускають.
Шел дождь. Ты обещал прийти, но видно дождь встал на твоем пути. А знаешь, я люблю дожди - в дождь могут только верные прийти.
Забей на всё, не падай низко... Будь смелой, радуйся, мечтай. Не принимай все слишком близко к сердцу... Да и вообще...не принимай. Будь сильной и меняй решения по зову сердца своего! Не бойся чувств и слез не бойся, плачь если хочешь,не терпи. Но на хорошее настройся, оно конечно, впереди!!! И обязательно влюбляйся, чтоб были искорки в глазах. Учись учится на ошибках. И не стыдись набитых шишек, жизнь такова, куда ж без них. Будь позитивным человеком, люби людей, себя люби, наполни жизнь веселым смехом, вдохни поглубже и ...ЖИВИ!
Я не умею не любя любить,
Дарить нежность, теплоту рук,
Без слез наверное не можно грустить,
Ведь слёзы никогда не врут.
Сердечко можно кому-то разбить,
При встрече вновь потом улыбаться,
Увидев тонкую-тонкую нить,
Прервать её, навеки расстаться.
В глаза люди иногда врут,
А за спиной правду лепечут,
При встрече резко меняют маршрут,
На встречу мыслям своим идут,
Наверное можно к человеку остыть,
Забыть имя его, его губы,
Ведь не заставишь кого-то любить,
Ты не изменишь чьито судьбы.
Наверное можно все простить,
Закрыть сердце свое на веки,
Любовь что жила в нём просто убить,
Изображать от себя побеги.
Прежде чем диагностировать у себя депрессию и заниженную самооценку, убедитесь, что вы не окружены идиотами.
Шалений вітер розриває блакитно-жовті прапори,
В повітрі мерехтять скажені кулі-
Здалека віддається голос дітвори
Всі думають про дні уже минулі
Ніхто не забуде,як в спину стріляли героям і ще молодим
За наше життя вони душу поклали
Під небом рідним,а не чужим
Ніхто не забуде сміливість в очах-
Відвагу й пошану народу
І стомлені крики у темних ночах
Коли йшла"війна" за свободу.
Залишетесь ви назавжди у серцях-
Як ті що боролись за волю..
А сльози,що в вас на мужніх лицях
Завдають нам скаженого болю..
В этом мире все так переменчиво
А бывает ли что-нибудь вечное?
Чтобы платье - одно подвенечное,
Чтоб не мяла любовь, не калечила,
Чтобы в сердце жила, а не в печени.
Чтобы дружба была бесконечная -
Не до первого противоречия?
В этом мире все так переменчево...
Есть на свете хоть что-нибудь вечное?
Как не странно это покажется, но бояться нужно не врагов, а людей, которых ты любишь...только они способны причинить тебе ту боль, которую будет очень сложно перенести и никогда не забудешь!!!
Я умею держать ровно спину.
Я давно уж не верю словам:
"Я тебя никогда не покину
Я тебя никому не отдам".
Обещаний пустых паутину,
Обрываю, не веря словам.
Кто кричал"Не покину"- покинул!!!
Предал тот, кто твердил "Не предам"
Цените тех, с кем можно быть собой.
Без масок, недомолвок и амбиций.
И берегите их, они вам посланы судьбой.
Ведь в вашей жизни - их лишь единицы