Миле Хащувате,
Серцю рідний край.
Обрієм крилатий
Бузький водограй.

Небо синьооке,
Сонцем на поріг.
Відчуття глибоке
Пройдених доріг.

І думками лину,
У небесну вись.
В сонячну долину
Де гуляв колись.

Ластівка у хмарах
Радісно співа.
Пошепки у травах
Вітер завива.

І село квітуче
В пахощах весни.
І ланів родючих
Кращих не знайти.

В Хащувате мрію
Завітати знов.
І в душі зігрію
Батьківську любов.

(присвячується моїм батькам)
© Віктор Білоус 2020р.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись