Сирота

Він біг як Форест де його не чекали
Він просто хотів бути потрібним
Та не завжди получалось бути таким
Просто люди відкинули неподібних собі
І він залишився собі блудним сином
Блукав по світу в власних думках
Він жив не по правилах
Він просто йшов тим самим ламаючи дорогу вперед
Щоб вірити жити любити й дружити
Треба було бути таким як усі
А він жив він любив він довіряв усім
Та йому невірив ніхто із людей
Бо доля складна у цього пацана
Йому 15-ць
Він втратив своїх батьків, там на війні
Та він сирота, та в ньому кров чужака
Але він небрав автомат
Та не ставав у стіни
Промовляючи слова "пробач мене брат"