ЧОМУ Я СПОКОЮ НЕ МАЮ
Чому я спокою не маю,
Обійме знову втрати страх,
Чому і досі серце крає
твій погляд, згублений в роках?
Я тільки погляд твій згадаю -
І все життя вже шкереберть.
Неначе вигнали із раю.
Неначе за плечима - смерть.
І дотик рук я відчуваю,
Хоча пройшло, мабуть, сто літ.
Та дотик той вогнем палає,
Мов на щоці лишився слід.
А серце гулко так тріпоче,
Як спійманий в долоні птах.
Й зникать чомусь зовсім не хоче
Твій поцілунок на вустах.
Чому я спокою не маю,
Обійме знову втрати страх,
Чому і досі серце крає
твій погляд, згублений в роках?
Я тільки погляд твій згадаю -
І все життя вже шкереберть.
Неначе вигнали із раю.
Неначе за плечима - смерть.
І дотик рук я відчуваю,
Хоча пройшло, мабуть, сто літ.
Та дотик той вогнем палає,
Мов на щоці лишився слід.
А серце гулко так тріпоче,
Як спійманий в долоні птах.
Й зникать чомусь зовсім не хоче
Твій поцілунок на вустах.
Коментарі
*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись
Ліоліна Донченко