вона...

Коли вона приходить, серце завмирає,
А потім б'ється без упину.
Любов усе перемагає,
І сльози й біль і зла годину.
Без неї сонце ясно не сіяє,
Без неї квіти не ростуть,
Колір радуга втрачає,
А життя втрачає суть.
Вона усе навкруг міняє,
Те, що хмуре усміхнеться.
До всіх завжди промовляє
Мелодією з свого серця.
Любов без крил підносить до зірок,
А потім боляче кидає.
Та забути цей урок
Час чомусь не помагає.
Вона приносить в серце біль.
Та разом з тим дарує щастя,
Знайти ті сили і сказати "стій"
Не кожному так вдасться.
Вихід є. Вірити і знати,
Що десь тебе чекають
Просто трошки пошукати,
І відчути, що кохають!
Забудь усе, що знаєш про любов,
Шукай те, що не втрачають
І тоді відчуєш знов,
Що тебе люблять і Тебе чекають.