Летять лелечки,
До Вкраїни.
Серденька клекочуть.
Матір рідну- Україну,
Побачити хочуть.
Цілий рік,
Десь по світах,
Рід лелек блукає,
Та, ніколи,
Рідну землю,
Він не забуває.
Гнізда ждуть,
Лелек додому.
Ждуть, лани ,
Й заплави.
І почнуться,
У лелечок,
Дуже важні справи.
Але, зараз,
Над землею,
В польоті, над світом,
Б,ють лелечок,
Сніг і вітер,
Та що ж їм, робити?!
Так, по світу,
Бродять люди,
Прості українці.
В них, душа,
Реве і плаче,
Рветься на червінці.
Сум, вкраїною блукає,
Гроші, замість Бога.
Україна-рідна ненька,
Розп,ята небога.
Подивись,
Чорніють села,
Протяг,
В хатах бродить.
Українські чорноземи,
В непотріб приводять.
ОЙ, народе,що з тобою?!
Чи розум забрали?!
Бачать очі,
Що в парламент,
Ви понабирали.
А чи, може,
Ви невинні,
Може, хто Вас зрочив?!
Подивіться,
Діду й бабі,
І дитині, в очі.
Ой, лелечки, лелеченьки,
Летіть над світами,
Розкажіть,
Що олігархи,
Вже, зробили з нами.
Де є правда,
Де є щастя,
Де його, шукати?
Тож летять собі, лелечки.
До рідної хати.
Летять лелечки,
До Вкраїни.
Серденька клекочуть.
Матір рідну- Україну,
Побачити хочуть.
Цілий рік,
Десь по світах,
Рід лелек блукає,
Та, ніколи,
Рідну землю,
Він не забуває.
Гнізда ждуть,
Лелек додому.
Ждуть, лани ,
Й заплави.
І почнуться,
У лелечок,
Дуже важні справи.
Але, зараз,
Над землею,
В польоті, над світом,
Б,ють лелечок,
Сніг і вітер,
Та що ж їм, робити?!
Так, по світу,
Бродять люди,
Прості українці.
В них, душа,
Реве і плаче,
Рветься на червінці.
Сум, вкраїною блукає,
Гроші, замість Бога.
Україна-рідна ненька,
Розп,ята небога.
Подивись,
Чорніють села,
Протяг,
В хатах бродить.
Українські чорноземи,
В непотріб приводять.
ОЙ, народе,що з тобою?!
Чи розум забрали?!
Бачать очі,
Що в парламент,
Ви понабирали.
А чи, може,
Ви невинні,
Може, хто Вас зрочив?!
Подивіться,
Діду й бабі,
І дитині, в очі.
Ой, лелечки, лелеченьки,
Летіть над світами,
Розкажіть,
Що олігархи,
Вже, зробили з нами.
Де є правда,
Де є щастя,
Де його, шукати?
Тож летять собі, лелечки.
До рідної хати.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись