Сльоза

Іноді важко навіть дихати
Руки тремтять, зникають думки інші
Поки немає його - голос його згадувати
Все! Люблю назавжди! Назавжди - відтепер ...
Але чому життя нас може вбити?
Адже колись дано обіцянку ...
А зараз тільки Бога молити
Залишається за чиєсь прощення.
Руки просто тремтять. І як би хотілося
Піти померти, полетіти, забится ...
Але як?! Якщо сміливості
Не вистачає, щоб поздороватся або проститься ...
Важко розуміти, що як сі повернеш
Його не побачиш ... І знову сльоза.
І знову ж сама, знов одна остаешся,
Говориш тільки собі, але ж руки тремтять ...
Все в собі, і завжди
Тільки голос його в голові
Тільки думка про себе: «я одна ...»
І ніби життя померла вже.
Але ж казка ж не моя.
Як же це зрозуміти складно ...
Серцю адже не наказати ...
І забути його неможливо.
Треба просто чекати.
Завжди і все, ймовірно ...
Але що б не трапилося, знову і знову ...
Буду думати про нього. Безповоротно.