Розбуджені струни....

***ВИПАДКОВА ЗУСТРІЧ***

"Привіт", "прощай" - два недоречні слова,
Як наша зустріч в нвтовпі людей...
Коротка мить, двох поглядів розмова...
І серце ледь не вискочить з грудей.

Любове моя, перша і остання -
Душі моєї вічний ти неспокій!...
Тремтячі губи стримують ридання...
Тамую біль, що серце рве навпопіл...

За поспіхом своїм ховаю відчай...
Скоріш втекти. Не бачити. Забуть.
Любов твоя належить іншій. Прощай.
Ми не побачимось... мабуть...

Пішла. Побігла. Та спинилась...
Озирнутись хотіла востаннє...
Втім... стояла і довго дивилась,
Ковтаючи сльози прощання....