Стихи - Жизнь

ЧОРНОБИЛЬ

Летіли лелеки,
Летіли до рідного краю.
Летіть їм далеко,
Та шлях вони добре той знають.

Весна їх чекає
Під Києвом чи на Поліссі.
І краще немає,
Ніж рідне гніздечко на стрісі.

Старенькая хатка
Стоїть на пустому подвір’ї,
І вікна – як латки,
Забиті на стінах чорніють.

Ніхто не відчине
Скрипучі похилені двері.
І пісня не лине,
І вірш не ляга на папері.

А вишня кидає
Пелюстки в зарослу криницю,
А вітер ламає
Нескошену пишну пшеницю.

На стрісі гніздечко –
Єдине хазяїв чекає,
Де літо лелече
В турботах про діток минає.

А лихо те було,
Майбутнього може й не бути.
І те, що минуло
Не можна, не можна забути.

---