Не бійтесь взяти і згорнути,
Ту книжку вашого життя
краплину в серці каяття,
Хоча…ніколи незабути,
тоді візьмемо наші долі,
пробачим все,що вже нема,
Кохання пустимо на волю,
а в серці лишиця сльоза,
залізну душу не відкрити
вона є вічна і холодна,
неможна просто розтопити,
немає чим немає як,
Лише у ній завжди негода,
а ми живем минулим днем,
Дивіться в світ уже сьогодні,
бо потім все закінчиця, не буде вже нічого!
Поделиться
Комментарии
*для добавления комментариев необходимо войти или зарегистрироваться