Лице, покраяне війною.
Душа, розідрана осколком.
Лиш маючи любов за зброю
Терпить щоб не завити вовком.
Одна, серед світлин і Бога.
Вона очікує, сивіючи щомить.
Бо сину на війну дорога.
І не щемить... Болить...
Вона чекатиме до смерті,
Бо хто ще вміє так чекати.
У цій воєнній круговерті.
ВОНА! Бо ЖІНКА... ВОНА! Бо МАТИ...

Комментарии

*для добавления комментариев необходимо войти или зарегистрироваться