Вони розмовляють ним…
Таких, як вони багато,
Із лексиконом чудним.
В тролейбусах і на перонах,
В маршрутних таксі та в кіно;
В метро, в залізничних вагонах
Із вуст їхніх ллється багно…
Можливо мені заперечать…
Хтось скаже – таке ж бо життя…
Та я відповім, що є речі
Важливіші ніж відчуття…
Потрібно усім зрозуміти:
Відлунням душі є слова...
Прекрасні й тендітні мов квіти,
Традиція в них вікова...
Юнацтво, ви ж не депутати…
Не люмпени, не байстрюки…
Тим паче – не дегенерати,
Навіщо ж вам ті матюки ?
Поделиться
Комментарии
*для добавления комментариев необходимо войти или зарегистрироваться