Скільки будеш бідна, ти іще страждати.
Народ наш загнали у війну по шию.
Від війни я цьої, в душі вовком вию.
Я дивлюсь на небо, скрізь своє віконце.
А на небі світить, і жовтіє сонце.
Золотим промінням, Край мій зігріває.
І на серці наче, справжня крига тає.
Щоб серцеву кригу розтопити люду.
Гоніть тих хто лихо спричинняє всюду.
Так давайте Братья, єднатись із Вами !
Проженимо з України ми їх буловами.
Може ті хто прийдуть, після тих прогнатих
Побояться мабуть, булав наших знатних.
І на довго будуть, Нас всі пам*ятати.
Що ми зможем знову, булаву узяти.
Щоб Україну Рідну, Край свій захистити..
Весь Народ повстане, ворога побити .
Лишь тоді на серці і душі спокійно .
Коли Ненька наша. Україна Вільна.
Слава Україні !!!
Комментарии
*для добавления комментариев необходимо войти или зарегистрироваться