Зроблене лишається повік
Мені так хочеться любити
І вірити, що я є чоловік
І серце відмовляється старіти
Думки зринають і летять у всесвіт
Я тут і зараз, я вже хочу жити
Вічності торкнутись і завмерти
Досить розрухи, німої гарячки
Усього, що вчило ненависті до себе
Потрібно негайно виходити з сплячки
Просити Бога про безкрайнє небо
Затопити простір почуттями
Вийти назустріч яскравому сонцю
Пробачити безповоротно і без тями
Зловити ще єдиний раз твій погляд
Холодні зими, і плейлист пісень
Розмови ні про те, про се
Тижнями блукати у спогадах лишень
Відчути щось, а заразом і все.
Більше не час відвертатись
Додолу ховати стомлені очі
Прошу тебе, досить боятись
Зорі неймовірні цієї ночі
А завтра все буде інакше
Правда, вона достоту неминуча
Усе повернеться до свого початку
Ти знову засяєш, ніжна й квітуча
Комментарии
*для добавления комментариев необходимо войти или зарегистрироваться