Насичене спогадом життя.
То все летіло з рук – тремтіння
А там розгублена увага як в дитя.
В якийсь момент комахи мов тілу
І в серці десь сховались почуття.
І чуєш те зізнання з уст несміло
Та ринеш в спогади за пів життя.
Гортаєш подумки мов кіноплівку
Й рясні дощі, і промінь сонця у очах
І зустріч сонця вперше на світанку
Та розгляд ліній спільних на руках.
І то усе лиш тінь минулого, картинка
Веселі та сумні спогади життя
Залишить слід зустрічі на хвильку
Сюжет яскравий - наш урок у майбуття.
Комментарии
*для добавления комментариев необходимо войти или зарегистрироваться