Мабуть я вчора щось не те сказав,
Можливо недотепні були жарти.
Заклинило напевно « тормоза »,
Бо переплутав фініш я зі стартом…
Напевно я дивився на життя
Не через призму твоїх алгоритмів..
Та все ж мої дитячі почуття
Переросли в рапсодію молитви..
Я через тридцять літ Тебе зустрів,
У Тебе біль та розпач за плечима…
Я ледь не втратив розчерк гарних брів
Над милими тендітними очима….
Та хочу я, щоб вічно знала Ти:
Що так як я - ніхто Тебе … й ніколи…
З полону своє серце відпусти
І розпрощайся з ненависним болем….
- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Я хочу, щоб через багаття літ
Навіки щезли біль, печаль, страждання…
Щоб став твій романтичний первоцвіт
Продовженням дитячого кохання…
Кам.- Подільський , квітень 2012 р.
Поделиться
Комментарии
*для добавления комментариев необходимо войти или зарегистрироваться